::Винницкий:: ::форум ::

[нежный поцелуй]

Тому,кого кохала рік...а зненавиділа за годину...
Я лише слово на твоїх вустах,
Промов його й тепло огорне душу.
Скажи його й тебе покинуть мушу,
Я лише присмак болю на вустах.

Я тільки сон в твоїх ясних очах.
Ця невловима пристарасть в забутті.
Та із світанком я розстану в небутті,
Я лише привид, що блукає по ночах.

Я просто вітерець в твоїх думках,
Прозоре диво, що приносить втіху.
Впусти мене, і я втічу під стріху.
Я зайве місце у твоїх думках....

Тому,кого кохала здавалось би все життя і не розлюбила досі

Солодкий сон...
Маленьке диво...
І печаль...
Для мене хто завгодно ти,
Але не мій, на жаль...

Чарівний день..
Цілунку солод...
І думки...
Для мене хто завгодно ти,
Та в трубці лиш гудки...

Безсоння...
Вихор....
Почуття...
Для мене хто завгодно ти,
В реальний світ не хочу вороття...

Лиш пару слів..
Три крапки...
Знов печаль...
Для мене хто завгодно ти,
Та не для тебе я, на жаль...

Тому,кого ніколи не кохала,але намагалась це зробити...

Торкнувся скла – залишилось тепло.
Прошепотів «кохаю» - Розлетілось...
Нас завжди манить те,Чого ще не було,
Але все те, чого Нам так хотілось.

Прийшов у сни і залишився там,
Сказав «Це все!» і сам в це не повірив.
Ти так боїшся, що ти будеш Сам.
Ти кожну літеру у слові САМ відмірив.

Ти, як метелик, що літає до вогню –
Торкнеться ледь і швидко геть тікає.
Не знаю, як тобі це поясню...
Нас завжди тягне те, що так лякає...

Тому,кого ще не знайшла...та то вже таке діло )

Я кохаю тебе, диво-дивне,
Так безмежно,
І так безнадійно.
Розлітається серце на часті,
Думи дико пилають
У щасті...
Я кохаю тебе, ти – це чари,
Що мені
Небеса надіслали.
Я тебе заколишу на крилах,
Не кохати тебе
Я не в силах!
То ж ти спи, а я сон початую,
Біля тебе
В думках заночую...

іноді здається, що серця наші - багатоквартирні будинки, які наповнені різноманітними почуттями...Але серед них важко знайти того, хто перетворить твоє серце на частинку свого...
_________________
Глоток свободы можно и не закусывать ... =)